наркота Воркута Галлюциногенные грибы Cubensis

Ах, братцы и сестрички, сегодня я расскажу вам историю про один из самых безумных дней в моей жизни. Но прежде, чем начать, хочу предупредить, что я не призываю вас к потреблению наркотиков. Это всего лишь рассказ об одном из моих сумасшедших приключений.

Вся эта история началась с того, что я решил купить немного закладок. Пришлось поломать голову, чтобы найти делеца, но в конце концов, я нашел того самого парня, который продавал грибочки. И надо сказать, отличные грибочки он у него были!

Вечером, я собрался с парочкой друзей и мы отправились на поиски подходящего места для употребления наших новых приобретений. Мы нашли тихий уголок в центре города, сад с прекрасными цветами и декоративными фонарями. Было уже темно, и радужное освещение создавало невероятно волшебную атмосферу.

Мы раскидали пледы на землю и принялись готовить грибочки для употребления. Через некоторое время, когда эффект начал проявляться, мы заметили, что во дворе к нам подошла лошадь. Она была прекрасна, как будто снятая со страницы сказки.

Друзья, - сказал я, - такого еще ни разу не видел! Мы должны покататься на этой лошади по городу! Это будет великолепно!

Мои друзья были не против, поэтому мы начали пытаться забраться на лошадь. Не сразу все получилось, но в итоге мы смогли усесться на седла. И тут я понял, что лошадь на самом деле была нашей психоделической фантазией.

Расстроенный этим открытием, я решил принять еще одну порцию грибов. В этот раз я решил нюхать их, чтобы усилить эффект. И, между прочим, это был очень дурной выбор, потому что грибочки пошли мне прямо в голову.

Я начал курить и нюхать, не сдерживаясь, и все вокруг начало превращаться в яркие цвета и узоры. Я виртуально танцевал с лошадью на улицах города, топчиком несущимся с ветерком. Я ничего не видел и не слышал, я был полностью поглощен своим собственным миром и своими воспоминаниями.

В это время, мои друзья уже отчаянно пытались достать меня с лошади, уговаривая меня прекратить эти безумные выходки. Но я был слишком увлечен и был уверен, что на самом деле катаюсь на лошади. Моя фантазия была настолько реалистична, что я даже почувствовал, как ветер ласкает мое лицо.

Но, к сожалению, сказка не могла длиться вечно. В одно мгновение все исчезло, я очнулся от своего опьянения и понял, что на самом деле находился на земле, облокотившись на дерево.

Мои друзья стояли рядом, смотря на меня с надеждой, что я вернулся в реальность. Я уставился на них, и понял, что все это было просто плодом моего воображения. Мы все вместе рассмеялись и отправились домой, ни слова не говоря друг другу.

Одно дело я понял после этого сумасшедшего дня: наркотики могут нас унести в совершенно невероятные места, но они не могут заменить реальные ощущения и настоящие эмоции. И главное, они не могут дать нам то, что мы ищем внутри себя - настоящую свободу и счастье.

Так что друзья, остерегайтесь и не поддавайтесь соблазнам наркотиков. Лучше поищите топчик в других видах развлечений, которые дарят нам истинное удовольствие.

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.